Весна на землю знов прийшла,
Поспішно зняла сніг з свого плеча.
Зацвіли білим цвітом яблуні в саду,
Милуючи, даруючи, усім свою красу.
Пелюстки ніжні осипаються до долу,
А запахи...Вдихаються усіми по-новому.
І сили знову в тілі десь беруться,
До сонця, скиби, у труді перевернуться.
Дожили...Охрипло бурмотить стареча,
До сонця з криками, вовтузиться малеча.
Ступають, по пелюстках, в поспіху прохожі,
На посмішку, до зустрічних, ох, зовсім не охочі.
Усім, так ніжно, в цвіті посміхається весна,
Всіх підбадьорить, подарує крихітку тепла.
Заглянуть теплі промені весни
В усі домівки, вулиці й двори.
Усім, усім, дарує знову Бог весну,
І бідним і багатим-всім дає ось цю красу!
Дає момент ще раз Його любов пізнати,
В молитві честь й хвалу Йому воздати.
Зацвівшу, ніжну, гілочку весни,
Я з трепетом, притулю до щоки.
Скажу, Отець, за все, за все прости,
І дякую ,Тобі, що дожила ще раз я до весни!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
В руках Христа спасение твоё - Анна Лукс 20 лет назад, когда мне впервые свидетельствовали об Иисусе и Его Голгофском спасении, я сказала, примерно, те же слова, что и мой сегодняшний оппонент: "Не трожь мою религию!" Не разумея тогда ничего, будучи невеждой в Писании, я по плотской гордости сказала это (и некоторые другие бестактности)СЕГОДНЯ Я НА КОЛЕНЯХ БЛАГОДАРЮ СВОЕГО СПАСИТЕЛЯ ХРИСТА ДОРОГОГО ЗА ТО, ЧТО ОН тогда не обратил внимания на мои немудрые слова и продролжал бороться за меня и достиг и приобрёл. Слава Ему вечная. А тебе, сопротивляющийся Иисусу друг, желаю не терять времени и благословений и бежать- не просто идти - в объятия Божественной Любви. Сегодня я счастлива в своих трёх измерениях: в духе, душе и теле. Потому что принадлежу моему Господу и Богу. Аминь!
